ВИГАДКА, КИ,
Вигадка, ки, ж.
1) Выдумка. Пішла голота на вигадки. Ном. № 14265.
2) Выдумка, капризъ, прихоть. Коли скінчиш ти вигадки химерні і нам даси до тебе говорити. К. Іов. 39. Ум. Ви́гадочка. А за молодого віку, славлють, вигадочки були чималі і в неї. МВ. (О. 1862. III. 34).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 151.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ВИГАДЛИВІСТЬ, ВОСТИ, →← ВИГАДАТИ